Хто у нас головний

Якщо за зростом — звісно, дідусь. І дядько Льова каже: «Велика людина!» І Надьчина мама, двірничка тітка Дуся дідусеві кланяється, і сам Маркос віддає честь. Яша хоробрий, він нікого не боїться, він кого хочеш на місце поставить і виведе на чисту воду, тому що бачить наскрізь, хіба жарти, з дитячих років на керівній роботі, і не таких, слава богу… Так скрізь — і на роботі, й у дворі, і на війні. І вдома, з усіх питань до нього — і мама, і тато, і дядько, і тітка — всі йдуть до Яші. І він дає пораду, або гроші. І щось вирішує, телефонує, дістає або робить. Удома він теж головний. Звісно ж, якщо бабуся спить, чи пішла до дядька Колі, або вийшла вішати білизну чи винести відро й затрималася ненадовго з Цаповецькою, поділитися останніми новинами і заразом покликати мене їсти… Але, чесно кажучи, я не пам’ятаю, щоб бабуся кудись надовго ходила.