Чому ця шабелька, дерев’яна, лакована, з червоною китицею на ручці, чому вона так запам’яталася? Бабуся Соня купила її у Володі, дорослого сусідського хлопчика, який власноруч (сам!) їх робив. Трішки вигнута, ручка золотою фарбою пофарбована, лакована...
“Дивись, не поламай, – гукнула бабуся, коли я побіг на подвір’я й відразу ж зламав, плакав дуже, і Володя пообіцяв бабусі зробити мені ще одну, але так і не зробив, чи я забув? Тому що та, перша шабля, була першою, дивною.